Поради батькам – правила покарання

1.Покарання не має шкодити здоров’ю фізичному,ані психічному. Воно має бути корисним.

2.Якщо є сумніви щодо покарання, - не карайте.

3.За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків було скоєно декілька,покарання має бути тільки одне,за все одразу,а не по одному за кожний вчинок.

4.Краще не карати,ніж карати із запізненням.

5.Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі провини – ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя з початку.

6.Без приниження! Щоб не сталося, якою б не була провина,покарання не повинно сприйматися дитиною, як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, то покарання не подіє, а зашкодить.

7.Дитина не повинна боятися покарання, вона має боятися не вашого гніву, а вашого засмучення.

Як відповідати на дитячі запитання

1.Ставтися до запитань дитини з повагою, не відсторонюйтесь від них.

2.Давайте стислі, доступні для дитини-дошкільника відповіді, не вживайте складних для розуміння слів, мовленнєвих зворотів.

3.Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.

4.Заохочуйте самостійну розумову  діяльність дитини, відповідаючи  на її запитання зустрічним: «А ти як уважаєш?»

5.Відповідаючи на запитання дитини, намагайтеся залучити її до спостереження за навколишньою дійсністю, читання, розгляду ілюстративного матеріалу.

6.Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.

7.Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для її розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання».

П’ять шляхів до серця дитини

            Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї,спілкуючись.

        Частіше нагадуйте собі таке:

- перед вами – діти;

- вони поводяться як діти;

- трапляється,що їх поведінка нервує батьків;

- якщо я виконуватиму свої батьківські обов’язки, любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

Поради батькам щодо адаптації дитини до умов ДНЗ

1.У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну до вечора, тривалість її перебування в новому колективі має становити 1,5 – 2,5 години і поступово збільшуватись.

2.Батьки можуть пройти у групову кімнату разом з дитиною. Підтримка,теплота, впевненість  тому,що мама (тато) поруч,допомагає освоїтись у новій обстановці,установити стосунки з вихователем,дітьми.

3.Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку. Завдяки цьому в дитини підтримується  фон упевненості,улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від розлуки.

4.Паграйтесь удома з дитиною в «Дитячий садок», однією з іграшок нехай буде дитина. Поспостерігайте,що робить ця іграшка,допоможіть їй знайти друзів.

5.Постійно створюйте спокійний,безконфліктний клімат для дитини у сім’ї,бережіть її нервову систему.

6.Постійно цікавтесь життям дитини у дитячому садочку. На вихідні обов’язково дотримуйтесь такого режиму дня, як у дитячому садочку.

7.Якомога раніше повідомте педагогів про індивідуальні особливості вашого малюка. 

Для будь-якого тата важливо…

1.Хоч інколи читати літературу про виховання дітлахів. Не вимагати неможливого,не прагнути недосяжного. Усьому свій час!

2.Любити та поважати малюка. Але при цьому бути вимогливим (і до себе також).Пестити і деякі речі не помічати – привілей матусі. Татам варто виявляти суворість. Проте лише тоді, коли це вкрай необхідно. У решті випадків – любов та ніжність.

3.Мати своє «особливе»або будь-яке заняття з малюком, в якому не бере участі мама.

4. Завжди знаходити час для своїх дітей. Навіть тоді, коли ви дуже зайняті. Телефонуйте їм із роботи, надсилайте СМС-ки – діти повинні знати, що вони дуже важливі для свого тата.

5.Мама любить за те, що дитина є. Тато – за те, якою вона є. Це основна відмінність між батьками. Тому тато – важливий стимул для розвитку малюка.

6.Бути щирим та послідовним. Якщо щось не вийшло, зірвалися ваші плани, необхідно це пояснити дітям, навіть найменшим. Вони здатні зрозуміти набагато більше, ніж ви вважаєте і зможуть здивувати вас своїм розумінням та несподіваною підтримкою.

7.Завжди або майже завжди залишайтеся спокійною, розважливою,авторитетною людиною.

8.І найголовніше – любити та поважати маму, бути коханим та щасливим.

Дитячі заповіді для мам,тат,бабусь та дідусів

1.Шановні батьки!Пам’ятайте,що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь-ласка стати людиною.

2.У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому, кожен із нас у ньому має робити.

3.Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості,коли я застеляю ліжко,малюю,пишу або кидаю м’яча.

4.Мої почуття ще недозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб.

5.Щоб розвиватись, мені потрібне ваше заохочення, не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6.Давайте мені трохи самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7.Прошу,не робіть усього за мене, адже я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно  з вашим очікуванням.

8.Я вчуся у вас усього:слів,інтонацій,голосу,манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене бути кращою.

9.Я хочу відчувати вашу любов, хочу щоб ви частіше брали мене на руки, пестили, цілували. Але будьте уважними, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, що заважають мені робити самостійно кроки.

10.Любі мої, я вас дуже люблю!Доведіть мені, що ви любите мене також.